ОСОБЛИВОСТІ ОСВІТИ ДОРОСЛИХ ЛЮДЕЙ - Светлана Новикова
У системі освіти є окрема категорія учнів — дорослі люди, які самостійні, опираються будь-яким спробам зовнішнього управління і контролю, самоорганізовані й адміністративно дисципліновані. При цьому вони мають значний досвід, певний набір знань/інструментів/навичок, які використовують у своїй щоденній практиці, а також вагомий соціальний фактор посади, сімейних зобов'язань і вироблених роками звичок.
Перше питання, яке треба поставити: «Чому ця категорія учнів з'являється в нашій аудиторії?».
Добре, якщо причинно-наслідкова історія появи таких учнів на професійних курсах — усвідомлена потреба подальшого розвитку навичок. Гірше, якщо люди приходять по «мережу» зв'язків. Найгірший варіант, коли людина приходить вчитися з волі третіх осіб. У першому випадку учні відповідальні, відкриті до нових знань, легко залучаються до активних групових завдань, завжди підготовлені до заняття.
Другий і третій варіант — «кайдани» першого. Вони «гасять» групу, селять у неї нервозність і невдоволення, але мотивація створенням «мережі» зв'язків ще підтримує залученість у навчальний процес. Ніхто не хоче бути аутсайдером в однорідному оточенні. Мотивація «за вказівкою» завжди працює слабко. Студенти «відбувають» навчальний строк і часто з подивом сприймають негативні оцінки.
Друге питання: «Які вимоги вони висувають до навчального процесу?». Відповідь завжди одна: високі. «Високі» — це невизначений стандарт, який потребує деталізації:
- Цільові вимоги:
- Негайне розв'язання його робочих завдань, що буде найвищою оцінкою задоволеності.
- За результатами навчання мають реалізуватися кар'єрні амбіції.
- Освоєння нової професії/навички.
- Освітні вимоги:
- Експертність викладача, підтверджена бізнес-практикою і бажано парою десятків наукових статей.
- Якість і велика кількість роздаткових матеріалів.
- Значний рекомендаційний лист навчального закладу.
- Цінність отриманого сертифіката.
- Емоційні вимоги:
- Соціальна однорідність групи.
- Бізнес-стандарт навчального приміщення.
- Якість кава-паузи.
- Можливість вільно переміщатися під час занять, включно з можливістю жувати щось і вийти з телефоном.
- Графік, сумісний із регулярною діяльністю.
- Гігієнічний комфорт.
Як правильно допомогти дорослим учням обрати навчальний курс?
Сучасний світ пропонує всім охочим великий набір навчальних методик: від персонального коучингу до професійних дипломів, акредитованих провідними освітніми програмами світу.
Поєднаймо рівні організаційної діяльності з потребою в розвитку навичок і первинними очікуваннями від навчального процесу (рис. 1). Запропонована класифікація лише для індивідуального навчання. У програмах корпоративного навчання працюють інші освітні цілі.
Рис. 1. Вибір освітньої програми залежить від завдання, яке розв'язує учень
На жаль, мені ніколи не траплялася оцінка того, яка кількість дорослих здатна до самостійного навчання. З власного досвіду в освіті — це одиниці. Тут важливо розділяти самостійне навчання від прочитаної на дозвіллі цікавої статті.
У методології навчання дорослих є базове дослідження, проведене наприкінці 1980-х років у США, яке лягло в основу «Піраміди навчання» (рис. 2). Дослідження показало ефективність різних методів, які використовують у навчанні дорослих людей.
Рис. 2 Піраміда навчання
Повертаючись до самостійного навчання, просте читання цікавого матеріалу — це 10% від потенційної прихованої в матеріалі освітньої можливості. Очевидно, що розкривати можливості сучасної науки в будь-якій галузі краще в компанії таких самих дорослих, які шукають розв'язання своїх робочих проблем.
Чи є альтернативою класичним освітнім програмам онлайн-курси?
Останнім часом онлайн-курси дедалі більше користуються популярністю, і зростає вибір онлайн-програм навчання. Стандартний набір, який пропонують ці майданчики, складається з аудіо- та відеокурсу, набору матеріалів для самостійного вивчення й обов'язкового проміжного тестування, обмеженого часом і на найпросунутіших майданчиках стеженням за постійною присутністю того, хто проходить тест. Виконання завдань і час на вивчення матеріалу суворо регламентовано. Програми здебільшого не надають сертифікатів з академічними рейтингами.
Статистика, зібрана піонерами онлайн-освіти, каже, що лише 10% студентів закінчують безкоштовний онлайн-курс і лише 2% активно залучені в дискусію під час навчання. Інша статистика каже, що 75% студентів підписалися на курс лише через безоплатність. І абсолютно всі навчальні платформи кажуть, що студенти дуже швидко втрачають інтерес. Цікаво, що самі студенти стверджують: мотивацію до навчання сильно підриває відсутність академічної сертифікації.
Однією зі складових освітньої програми є контент. Неуспішні академічні результати показують передусім ті студенти, які, обираючи програму, приділили змістовій частині найменшу увагу або просто не мали змоги ознайомитися з навчальними матеріалами. Часто студентів обманюють красиві рекламні оголошення й обіцянки. Освітній майданчик, який поважає свого студента, завжди приділить додаткову увагу цільовим завданням студента, його професійному досвіду і зробить рекомендацію на користь розвитку потрібної навички, а не власної економічної вигоди.
Власний досвід навчання в такій програмі показав, що для успішного завершення онлайн-курсу недостатньо мати розвинені навички й здібності до навчання. Потрібна дуже сильна внутрішня мотивація, однорідність групи і перспектива застосування здобутих знань, тобто єдність цільових, освітніх і емоційних вимог, про які я вже сказала вище.
