ЧИ МОЖНА УПРАВЛЯТИ ЧАСОМ? - Ольга Яковенко
Які асоціації виникають у вас при слові «час»? Час швидкоплинний, час не можна повернути, як управляти своїм часом, убити час, час утікає як вода.
Так, справді, час – наш невідновлюваний ресурс і тому найдорожчий.
Але чи важливо управляти часом і чи можна це робити? Часто наш графік розписаний щохвилини: робота, зустрічі, дзвінки, відвезти дитину до школи, купити продукти тощо і т.п. І навіть якщо ти собі запланував попрацювати над якимось проєктом, то в цей час обов'язково зазирне колега поговорити про щось інше. А тут ще підлеглий ставить запитання у Viber, а колега з іншої компанії у Facebook Messenger питає поради про якогось підрядника. Загалом, навіть якщо ти собі написав список справ і розпланував час, під вечір виявляється, що ти не зробив і половини. І ти начебто часом управляєш – написав список справ, вніс до календаря, розставив пріоритети виконання, а завдання все одно не виконані. Справи накопичуються як снігова куля, через що ти відчуваєш напруження і постійно перебуваєш у стресі. Знайома ситуація? Як кажуть, легко бути зайнятим, важко бути ефективним.
Коли я на тренінгах прошу учасників замислитися, а чи справді потрібно робити все, що вони собі пишуть у списку завдань на день, то незмінно отримую відповідь – «так, звісно ж», «це моя робота», «я обіцяв», «я не можу не зробити». Коли я переформульовую запитання і питаю: «Навіщо ви це робите?», то часто учасникам важко відповісти на це запитання. За цим запитанням стоїть кінцева мета, заради якої ми щось робимо. Якщо ми розуміємо наші довгострокові цілі, то ми розуміємо, що саме нам потрібно робити, коли і до чого це призведе. Можна дертися вгору сходами успіху і наприкінці зрозуміти, що драбину приставили не до тієї стіни. Тому насамперед потрібно зрозуміти свої довгострокові цілі і управляти своїми завданнями.
Стівен Кові у своїй книзі «7 навичок» описав таку техніку: уяви, що з сьогоднішнього дня минуло 3 роки, і ти їдеш на похорон близької людини. На цьому похороні виступатимуть друзі, чоловік (дружина), діти, колеги, родичі та інші люди. І тут ти розумієш, що це твій похорон. Що скажуть усі ці люди про тебе? Якою людиною ти постанеш в їхніх очах? Чого ти досяг? Усе, що ти почуєш, відповідає тому, що ти хотів би почути? А як би ти хотів, щоб це було? Спробуй поміркувати про це. У ході цих роздумів ти усвідомиш свої справжні довгострокові цілі. І звідси вже зможеш розставляти пріоритети і управляти завданнями, роблячи те, що тобі справді важливе і цінне.
Кожного дня зупиняйся на хвилину і відповідай собі на одне запитання: твій день сьогодні «наповнений» чи «заповнений»? Чи наповнений він, як холодильник наповнений свіжими і якісними продуктами, що дають тобі сили і здоров'я, завданнями і справами, які приведуть тебе до твоїх довгострокових цілей, чи він заповнений, як захаращене горище старими речами, справами, які насправді не важливі і не цінні.
«Корисний холодильник» чи «захаращене горище»? Бажаю усвідомлення , правильних висновків і досягнення поставлених завдань.
