МАГІЯ ЦИФР І БІЗНЕС-МОДЕЛІ - Юрий Ващенко
Цифри хороші, коли ми аналізуємо минуле. І то не завжди. І найчастіше марні, коли ми думаємо про майбутнє. Про майбутнє ми можемо думати за допомогою моделей. Бізнес-моделювання допомагає нам проєктувати майбутнє бізнесу. Бізнес-модель зазвичай складається із сукупності елементів, між якими є зв'язки та взаємодії. Бізнес-модель А. Остервальдера, якою я користуюся, складається з елементів, що характеризують відносини та взаємодії з партнерами, ресурсами, клієнтами, каналами збуту. Справжня бізнес-модель виникає ще до оцифрування реальності. На початку виникає концепція, заснована на якісних даних. Якісні дані говорять про наявність або відсутність будь-якої ознаки (великий, чорний, високий), але не про ступінь її представленості (наскільки високий). І лише після доброї обробки якісних даних можуть виникнути кількісні.
Ми починаємо жити (Чи вже живемо?) у цифровій реальності, тому надто покладаємося на цифри. Точніше, ми палко хочемо вірити в те, що реальне лише те, що можна виразити в цифрах. Але це лише віра. Тобто певна переконаність, заснована на недоказових передумовах. Передумови такі: якщо з якоїсь теми є цифри (багато цифр і графіків), то цю тему глибоко вивчено і нею добре керують.
Але дуже часто недобросовісні люди вміло маніпулюють нашою довірою до цифр. Типовий приклад: виходить на трибуну пострадянський лідер (який-небудь типовий Путін) і починає сипати цифрами (кілометри, тонни, ліжко-дні, мільйони доларів, кіловати). І за ідеєю в електорату має сформуватися довіра до компетентності свого лідера, відчуття, що на нього можна покластися. Особливо, якщо він не заглядає в папірець, а клацає цифри з пам'яті. І миттєво перемикається на різні сфери: економіка, оборона, освіта, охорона здоров'я. Ну, красень! Тільки одна маленька проблема. Справи в його пострадянській країні, як правило, йдуть не дуже добре. Знання цифр не допомагає. Справляти враження він може, а реально керувати ситуацією в цього типового лідера чомусь не дуже виходить.
Якщо ми візьмемо звичайну бізнес-організацію, то часто найвагоміша і найзначніша людина – фінансист. Тому що він розмовляє мовою цифр, не товче відсебеньки та інтерпретацій. Максимально об'єктивний. Але часто буває так, що його цифри – це дзеркало заднього виду. Вони розповідають про те, що вже сталося, але нічого не кажуть про майбутнє. Або про те, як зробити це майбутнє трохи успішнішим. Це об'єктивність і вагомість заднім числом. Тобто допомагає впоратися лише з частиною управлінського завдання – зрозуміти, що сталося. Інша частина управління – визначитися, що з цим робити. І тут кількісні дані нам не завжди допоможуть.
Є така мрія у фінансово орієнтованих людей: перевести все у фінансові показники, оцифрувати реальність. Щоб рішення були максимально об'єктивними. Щоб не було сумнівів у прийнятті рішень. Ну і звісно, щоб тягар відповідальності не був таким важким. На що витратити гроші? На нове обладнання чи на навчання персоналу? Відремонтувати торговельний зал чи вкластися в рекламу? Якби все було заздалегідь оцифровано, ми змогли б швидко порахувати можливий приріст прибутку і прийняти рішення. Але в цієї мрії є продовження. У такому разі нам не будуть потрібні менеджери, які вміють порівнювати непорівнюване (людей, будівлі, продажі, запаси) і приймати рішення. У нас буде комп'ютер із програмою, який прийме рішення сам, за заданим алгоритмом.
Ось приблизно про це саме говорить чеський економіст Томаш Седлачек у статті «Економіка спотворює реальність, як психоз». Два уривки: «Економіка спотворює реальність так само, як психоз, за якого люди бачать не всю реальність, а лише деякі частини. В економіці ми бачимо те, що можна виразити в числах. Але в числах можна виразити лише невелику частину світу».
«Ця маніакальна частина економіки — добрий приклад, коли в технічну науку входить міфологія. Мої колеги любили казати: «Томашу, ти людина наївна, романтична, не розумієш, як влаштований світ». Спочатку я погоджувався: так, я романтичний, наївний, хочу таким і залишитися. Але одного разу подивився на друзів і сказав: «Зачекайте, хто тут наївний і романтичний? Ви вірите, що можна описати людей формулами! Це в певному сенсі романтично і дуже наївно».
Таким чином, щоб бачити всю картинку і проєктувати майбутнє, нам потрібні передусім концептуальні моделі. Треба на початку говорити про сенси, а не про цифри. Тому беру на себе сміливість пропонувати бізнес-моделювання за методом Александра Остервальдера. Його бізнес-модель не є цифровою, а є концептуальною. Вона заснована на якісних даних: взаємодіях, оцінках, відносинах, емоціях. Треба починати з того, щоб продумати, як завоювати довіру та лояльність основних стейкхолдерів: клієнтів, власників, ключових партнерів, співробітників. У якій послідовності вибудувати процеси, з чого складатиметься основна цінність бізнесу, з яких блоків буде складено ланцюжок цінності, з яких основних статей складатиметься структура витрат, які канали комунікації ми використовуватимемо. Ми маємо створити свою унікальну модель, яка створює затребувані цінності, яких поки що мало на ринку, використовує ресурси, які поки що в надлишку, і яку буде важко скопіювати. І лише якщо ми якісно впораємося з цим складним завданням, лише тоді матиме сенс говорити про цифри, фінансові показники, прибуток та інші приємні речі.
