ЕФЕКТИВНИЙ КЕРІВНИК — ХТО ЦЕ? - Катерина Ермакова
Успіх усього підприємства справді безпосередньо залежить від ступеня ефективності управлінця і рівня зрілості кожного з ТОП- менеджерів.
Але ефективними управлінцями не народжуються, а стають.
Питання: «Що необхідно робити і чим необхідно володіти, щоб забезпечити постійне зростання своєму проєкту, своєму підприємству?».
З досвіду спілкування з компаніями з різних сегментів ринку можна зробити висновок, що ключові проблематики в керівного складу підприємств це:
По-перше, бажання демонструвати владу – брати собі в підпорядкування слабкого співробітника, щоб мати можливість над ним домінувати, а не з метою взяти експерта для посилення результатів за проєктом. Сюди також можна віднести страх конкуренції: а що, якщо прийде людина набагато розумніша за мене? Що я з нею робитиму? Як буду нею управляти?
Друга тенденція, яка спостерігається в більшості керівників – це невикористання належним чином функції делегування. Це може відбуватися через звичку робити все самостійно і/ або «жадібність», небажання пустити іншого у свій проєкт. З визначення: делегування – це дати іншому щось, що легально є твоїм, на що в тебе є право.
І третя особливість – це поверховість – слабка присутність у своєму проєкті і низьке знання свого продукту, ринку.
Окрім проблематик, звісно має сенс позначити ключові характеристики ефективного керівника і що його визначає.
Що важливо для ефективного керівника:
1.Бути успішним. Поняття ефективності сьогодні замінюється поняттям успішності.
Ефективність – це успіх у конкретній функції, на конкретному робочому місці.
Успішність – це постійна ефективність у будь-якому контексті.
2. Володіти здатністю справлятися з критичними, нестандартними, важкими ситуаціями. Наша здатність справлятися з цими ситуаціями визначає в нас:
- Оцінка ситуації – розв’язна/ нерозв’язна
- Оцінка власних ресурсів – особисто я можу з цим упоратися чи ні.
Існує кілька стилів вирішення проблем:
- Проблемно – орієнтований стиль – ситуація розв’язна, можу впоратися.
- «Мобілізований» стиль – нерозв’язна, але я спробую з цим упоратися
- Соціотропний – ситуація розв’язна, але я не можу з цим упоратися.
З власного досвіду, у ситуації, коли на початку не видно виходу, можна завжди знайти мінімум 2 хороших рішення!
Для цього важливо насамперед перебувати в спокої, потім поставити собі особисто завдання — точно знайти 2 шляхи. Стан спокою якраз і приводить до активності раціональної частини мозку і мозок починає генерувати…
І крім того, працюючи тривалий час ТОП- менеджером в одній великій дистриб’юторській компанії, своїм підлеглим, коли вони приходили до мене зі словами «Катерино, у нас проблема…», я завжди казала: «Не існує проблем – є питання, яке треба вирішити!».
Такий підхід, на мій погляд, одразу зменшував страх перед завданням, зводив ПРОБЛЕМУ до рівня звичайного завдання.
У розвитку особистої ефективності також вирішальну роль відіграє не сама ситуація, а особистісні особливості людини:
- Екстернальність – людина вважає, що все залежить від обставин — обирає залежність від обставин.
- Інтернальність – людина вважає, що все залежить від неї, вона управляє своїм життям. Вона є головною дійовою особою.
Вибір інтернальної позиції – це потужна характеристика успішної людини.
З досвіду, навіть на співбесіді з кандидатом на вакантну посаду керівника, ми часто ставили питання: «На вашу думку, що впливає на результат: обставини чи людина?». І за відповіддю кандидата одразу можна було визначити, чи буде ця людина ефективним керівником чи ні. І скільки знадобиться часу, щоб вона показала перший результат.
Кандидатів, які відповідали «обставини», ми в 90% випадків далі не розглядали, бо керівники такого типу завжди шукатимуть причини не виконати завдання, на відміну від тих, хто чудово розуміє, що все залежить від нього самого.
Неготових брати на себе відповідальність серед керівників ТОП- менеджерів точно не повинно бути!
Ефективний керівник має бути компетентним і мати цікавість рухатися далі. Для динамічного зростання підприємства важливе зростаюче число власних експертів у компанії – співробітники, чия професійна компетенція сягає рівня «експертів із максимальним охопленням знань». Такі співробітники:
- точніші в ухваленні рішень, бо тотально перебувають у тій справі, якою займаються
- максимально лояльні до того проєкту, який ведуть
- можуть створити команду – «армію» таких самих, як він сам, професіоналів – бійців.
Хороший керівник має мати здатність знаходити нове, по-новому вирішувати ситуацію, має володіти здатністю створювати новизну.
У цьому випадку, за такої логіки, підприємство не повторюватиме ЧУЖЕ, а генеруватиме СВОЄ. Тим самим це дасть змогу бути попереду всіх конкурентів на кілька кроків.
Окрім того, ефективний керівник – це теж бренд, він має себе постійно вибудовувати не лише в межах одних зборів, одного робочого дня, а й загалом, має пам’ятати про стиль свого дозвілля, про логіку особистісного розвитку.
Має розуміти, що будь-які зміни у світі, житті, в компанії завжди починаються з себе. І крім того: «Чемпіони тренуються з чемпіонами!».
Життя нам увесь час пропонує вибір: розвиток або безпека. Те, що ми робимо, обов’язково треба робити з кожним днем усе краще.
Безпека – відмова від можливостей. Розвиток – новизна. Якщо про це постійно пам’ятати, то й результат незабаром не змусить на себе чекати. Звісно, для цього знадобиться сміливість!
